Коротенькі нотатки про травневу Трансільванію - Strix - ЩОДЕННИКИ - UA MOTO (Україна, Мотоцикли, Байкери, Ukraine, Motorcycles, Bikers)

укр eng рус
форуми | щоденники | YouTube | спільноти | архіви | пошук | uaмото | ПДР | FAQ | контакт | реклама | крамниці | хто є хто | 2018
ПОШУК МОТО | 27.25
Ім'я: Пароль: Забули пароль ? +РЕЄСТРАЦІЯ [?]
Увага! Вхід по незахищеному з'єднанню. Щоб захистити передачу даних клікніть тут »



Зображення відсутнє
Щоденники«««»»»
««Щоденник Strix'a

Автор: Strix 10/02/2018 21:09 rss


в livejournal в facebook

Коротенькі нотатки про травневу Трансільванію

Переглядів: 182 • Останній перегляд: 18/02/2018 23:36

Розповідь про травневу подорож до Румунської Трансільванії о 2017му, трішки фото та вражень.

Перші два з половиною дні по Україні описувати не буду, так як хочу забути і не згадувати як страшний сон. Все не як не зберемося на нормальні дощовики. У Дніпрі купили будівельні, Вони нас звичайно рятували. Але вистачить їх ще на одну, від сили на дві поїздки. Після подорожі в 2016 році, по Україні я гадав що бачив погані дороги, та який там, Кривий-Ріг – Вознесенськ це жах, при світлі місяця відчуття які словами не передати.
По дорозі заїжджали в Кам'янське на змагання з картингу. І в Вознесенськ на мотокрос.
Молдову відчути не встигли, швидко скінчилась, якби її ще не роздеребаніли сусіди. Хоча колорит місцевий був! Бачили як дорогу вином миють




Якщо на сході Румунії прибрати написи іноземною мовою то зовні і не зрозуміло перетнув ти вже кордон або все ще ні. Напевно більшість циган саме сюди і пересилили.


Нескінченно довго можна милуватися вершинами гір, полум'ям багаття і тим як неспішно на задньому подвір'ї твого будинку, качає нафту бурова установка.


Обід у дорозі.


Подумалв, чого так багато сміття на зупинці, урна ж поруч. Потім побачили як старша і розумніша собака нахиляє її і шукає в ній кинуту нами банку консерви. Але банка була вже раніше облизана до дірок молодшою, але більш настирливою собакою.
В один із днів ми все ж знайшли її, вбиту дорогу в Румунії. Знайте вона є. Але це була дорога низького класу, що пролягає між полів і хуторів, в Україні дорога класом вище має гірший стан.
Ховаємося від дощу.


З особливостей. Основна дорога через місто на кожному перехресті може мати маленьке кільце. Нема а ні світлофорів ні головної дороги, головний той хто на кільці. Заміські дороги як правило односмугові (Самі смуги вужчі, завширшки в одну машину від цього рух більш передбачуваний і прогнозованний). Особливо не розженешся так як обмеження як правило в 50 км / год і села йдуть один за одним. Я орієнтувався на місцевих і вони як правило швидкісного режиму дотримуються. Буває село довжиною в два кілометри а в ньому з десяток камер встановлено.
Ховаємося від дощу.


Як мені здалося, місцеве населення поділяеться на: Румун селян, на Румун циган - в спідницях, капелюхах все як годиться. Бачили реальний мандрівний табір, на бричках з собаками, дітьми і з усім скарбом. Кілька разів проїжджали через чисто циганські села. І на Румун європейців - зовні і за манерою поведінки не схожих на всіх інших, які живуть як правило у великих або курортних городах.


На розмітці, знаках, всіляких дорожніх стовпчиках і острівцях безпеки не економлять.


Синая, курортне але від цього не менш казкове містечко біля підніжжя двох кілометрових гір.


На які можна піднятися за кілька хвилин прямо з центру міста. Ми заїхали своїм ходом на 1400м. по відмінному серпантину а на 2000м. піднімалися на одному з трьох на вибір підйомників (оплату картами не приймають і банкоматів на такий висоті немає - беріть готівку).
Вниз спускалися пішки. Види непередавані.


А це ГЄС у Сінаї.


І потрібна вона була в тому числі і для того, щоб ось в цьому замку.


За допомогою єлектро приводу ще 150 років тому, в одному із залів розкривати скляний дах.
Палац Пелеш. Одна з найбільш збережених резиденцій в Європі. В середені щось нереальне, раджу всім. Квитки у нас були тільки на перший поверх, але цього вистачило з головою.
Зйомка прихованою камерою.


Житло знімали від 59 до 120 Лей. Пару раз ночували в наметі. У Румунії їжу готували самі, ціни в кафешках все ж європейські і 3-разове харчування може обійтися дорожче ніж проживання в номері з видом на засніжені вершини. У магазинах ціни на продукти такі ж як і у нас. Бензин дорожче, але 95й і вище. На заправках можна спочатку самому залити бак по вінця, а потім оплатити його вартість (Скрізь приймають оплату карткою).


Брашов - як я зрозумів це туристичний центр щось на кшталт Львова, ось тільки акценту на туризмі менше, а колориту від цього не поменшало.
Найвужча вулиця в місті (створена колись для пожежників).


Тільки тут почали помічати місцевих на мотоциклах, катаються в основному на стрітах.
А приїжджі в основному групами на дорогах безліч. Проїжджав один хлопець на Гусі на вигляд ніби відмахав пів кругосвітки.
Проїхали ось за таким маршрутом.


Бран. І замок Дракули, куди ж без нього.
Прикордонник зрадів, дізнавшись що ми їдемо подивитися його.


Найкращий вид на замок безкоштовний з вулиці через паркан.
Rasnov - перша фортеця в якій я побачив внутрішній двір за фортечною стіною яким він міг би бути.


Їдемо в гори.
За хвилину до того як нас не слабо накрило.


До готелю всього нічого вон внизу по ту сторону. Чекати затишшя на перевалі ідея як мені здається безглузда. Дальнє світло, їдемо через хмару, видимість кілька метрів. У машині що стоїть на узбіччі і безнадійно маше двірниками помічаємо здивовані і проводжають нас в нелегкий шлях погляди. Ranca - міжсезоння, ми одні на три поверхи готелю без урахування господарів. В готелі опалення. Види з вікна ще більш вражаючі.
Застигла хмара приховує від нас вершину Vârful Păpuşa 2136м. поруч з якою нам завтра доведеться проїхати натякаючи нам на те що ми тут гості. Це вже ТрансАльпіна і до початку серпантину через наступний перевал всього 3 км. На в'їзді на який ми помічаємо знак, який вказує на те що дорога закрита до 31 травня. А на календарі 8е. Пара поворотів і дорога на третину в снігу, ще парочка і сніг вже і на другій смузі. Час від часу на дорозі лежать камені розміром з третину мотоцикла. Ще пара поворотів по серпантину і ...


Розвідка повідомила, що далі снігу не менше і вже не тільки видно, а й можна помацати руками тучу яка приховує
вже не тільки гору, але і нас.
«У якийсь момент він подумав що обдув не працює відкривши визор нічого не змінилося, просто вони їхали через хмару»
Повертаємося назад, що б проїхати по Е81 яка проходить уздовж річки Олт між Транс Альпіною і Транс Фегерашем. З вершини спускалися проїжджаючи над хмарами. Замок Фегераш - після Палацу Пелеш планка піднята високо. Але проїжджали повз і зайшли, всередині нудний музей. А з зовні його не по фотографуєш так як він обнесений фортечною стіною.


Далі за 50 км. фортеця в Рупеі, цікавіше і масштабніше.


Дорога через Ущелину Біказ - одне з найяскравіших вражень про поїздку. У нашому випадку воно було доповнено лежачим на ялинках ранковим снігом. В той і наступний день нам в нагоді стали теплі підкладки до костюмів які весь час до цього займали місце в кофрі. А ще спортивні штані і все що було з одягу з собою.


Сподівалися відігрітися в Україні а виявилося що в день перетину кордону в Україні теж випав сніг. На Українському кордоні провели години півтори і це при тому що об'їхали половину черги. По дорозі заїжджали в Тараканівський форт, спорудження дуже цікаве. Там я мало не завалився в підземному тунелі. Звук від мотоцикла в ньому ..., стіни тремтять.


І в Кременець.


У Києві на мийці самообслуговування спробували відмити мотоцикл, ну, став чистішим звичайно. Залили повний бак, змастили мастилом і поклали спати під чохлом.
Відосік можна подивитись тут - http://www.youtube.com/watch?v=1Tw_aO4IBTs


from: Aeroz
Далі буде...

Незареєстровані користувачі не можуть коментувати.


час роботи скрипта: 0.46 секунд

Персональный счетчик статистики WWW.MOTO.KIEV.UA GOBLIN SHOW - ODESSA zaimka.net
  moto.kiev.ua topgun.org.ua rcracing.com.ua