Моя прогулянка Європою - peredviznik - ЩОДЕННИКИ - UA MOTO (Україна, Мотоцикли, Байкери, Ukraine, Motorcycles, Bikers)

укр eng рус
форуми | щоденники | YouTube | спільноти | архіви | пошук | uaмото | ПДР | FAQ | контакт | реклама | крамниці | хто є хто | 2017
ПОШУК МОТО | 26.8
https://oh.ua/greencard/
Ім'я: Пароль: Забули пароль ? +РЕЄСТРАЦІЯ [?]
Увага! Вхід по незахищеному з'єднанню. Щоб захистити передачу даних клікніть тут »

Якщо кликнути можна побачити фото повністю
кликнути для збільшення
Щоденники«««»»»
Щоденник peredviznik'a

Автор: peredviznik 07/09/2017 09:47 rss


в livejournal в facebook

Моя прогулянка Європою

Переглядів: 600 • Останній перегляд: 18/11/2017 06:47

Ось нарешті вибрався на велику прогулянку!
Добре усвідомлював, що плани можуть різнитися впродовж мандрівки, тому нічого ніде не планував і не бронював. Скинув на телефон гуглівські офлайн мапи, які за функціями дуже відрізняються від онлайн в кращий бік і вперед! Але, не розтягуючи на довго, скажу, що це треба робити одразу перед початком подорожі, бо я це зробив за три місяці і гугл зажадав гроші за подальший термін дії, але нема дурних і скинули все на інший телефон. Не хочу казати, що він не працював взагалі, просто відключилося багато функцій, до яких вже звик. Реально працюючи в офлайн, бо був в місцях, де взагалі не було ніякої мережі.
Отже поїхали! Вирушив з Риму в неділю 13 серпня.




Перші шість сотень кілометрів пролетів по автостраді, бо вони мене зовсім не цікавили, а от далі було все інакше.
Після Белуно, від Лоццо ді Каире почалась дорога через гори і можу сказати, що якщо вона не така красива, як Гросглокнер, але набагато довша(доречно сказати, що її довжина може бути майже нескінченню, залежно від уподобань) і зовсім безплатна. На деяких ділянках був одним посеред дороги, а кількість серпантинів, підйомі та схилів порахувати взагалі неможливо.
Десь о п’ятій натрапили на озеро біля Зауріс ді Сотто, виявилось, що це гребля. Хоча навігатор вказував на інший шлях, я вирішив подивитись, куди веде дорога по греблі і не помилитися! Одразу за греблею починається тунель, вирублений у скелі. Враження було таке, що знаходимося у шахті. Після нього почався серпантинів по лісу в напрямку на Ампеццо.Хоча ми і відхилилися від маршруту, це було того варто. Вже близько восьмої вечора зупинились у готелі, бо було вже пізно шукати кемпінг і ставити намет.
Всі навколишні готелі, або майже, вказують на те, що вони саме для мотоциклістів і їх там дуже багато, бо це своєрідний рай для двоколесних!
Отже, двомісний номер зі сніданком(ну так би мовити) коштував 59 євро. Поряд було містечко, в якому відбувалось якесь свято, тому, не зважаючи на втому, вирішили піти погуляти і поїсти. Нічого особливого, але сподобалося.
Вранці зробили чай на власній плитці, а потім ще і “поснідали”, вирушили в бік Зальцбурга.
Не знали до останнього моменту, як їхати, чи через Гросглокнер, чи на потяг тунелем до Бад Гаштайна, щоб потрапити до термальних джерел. В останній момент переміг варіант з Гросглокнером, що нарешті було дуже емоційно для коханої, мета якої була взагалі відвідати тільки Прагу, Париж, Амстердам і Барселону.
Поступово розкажу про те, наскільки люди можуть жити штампами і зовсім несподівано для себе відкривати зовсім несподіваний світ, або розчарування від очікувань.
Про Гросглокнер писати нічого не буду, вже затерли цю тему до обкладинки.
В навігації поставив шлях з запобіганням автострад і шляхів з оплатою проїзду і світ почав відкриватися з середини хоча дорога стала значно довша за часом.
В Зальцбург приїхали десь о п’ятій, кемпінг був повний, але місце на одну ніч знайшли. Доречно буде сказати, що це був самий дорожчий з усіх відвіданих, 28 євро.
Місто дуже гостинне, був там багато разів і ще повернусь!
Пішли пішки вздовж маленької річечки з качками і форелью (кемпінг не в центрі, а майже біля автостради, дуже зручно і її зовсім не чути), яка потім впадає в Зальцах, власне дійшли до центру.
За звичай там вже був рух і життя вирувало! Поїли, попили, послухали музыку, подивились, як газди, виходячи з оперного театру, всі в смокінгах, дорогих сукнях, з коштовностями на дуже дурні гроші, сідають на лавки вуличних генделиків, п’ють пиво і їдять сосиски.
Потім сідають у свої бентлі і феррарі і їдуть додому.
Ну що сказати, ніщєброди, не здатні продавати понти! Навіть барсєтки не було ні в кого, я вже мовчу про модний тюнєх від спарцо. Баби те саме, жодної в леопардовій сукні, село невмите!
Погуляли ще наступного дня до обіду і вирушили вздовж озер до Відня.
Кохана тихо чмоніла від краєвидів, хоча серед виїздом ми добре полаїлись і вона не подавала виду, але потім зізналася, що місця дуже красиві.
Трохи відволікуся і розкажу про спорядження.
Так от, було дві стандартні валізи бмв і задня від дживі на 56 літрів. Ніяких зовнішніх підв’язок, туди влізло все: намет, два спальники, два надувних килимка(щоб їм грець) плитка, посуд, особисті речі, чотири косметички😨шоломи і куртки!
Власне через це і був обраний джет, бо він меньший за розміром.
Так от, приїхали до Відня в кемпінг.
Одразу хочу сказати, що багато кемпінгів я вже знаю, трохи покатався в минулому.
Так от, австрійці і німці взагалі демократичні, якщо приїхати після шостої, а поїхати до восьмої, то навіть гроші нема кому заплатити, але ми не такі і я цього взагалі не казав!
В кемпінгу є крамничка, де трохи скупилися на вечерю і сніданок, але лоханувся(але знав і забув),бо сто метрів нижче є заправка, на якій є справжній супермаркет, але то вже таке.
Зовсім поруч з кемпінгом є станція метро, тому поїхали на ньому (4,80 квиток на 24 години на всі види громадського транспорту).
Дуже красиве місто, був багато разів і ще повернусь обов'язково! Дуже хотів потрапити до художнього музею і цього разу зробив це, взяв аудіогіда і виявилось, що італійською є пояснення до 850 експонатів, а російською тільки до 150)))отакої
Цілий день гуляли по місту, а ввечері пішли на фестиваль фільмів, де ще наїлись і напились. Це вуличне дійство з великою кількістю генделиків з усього світу.
Вранці склались, попрали речі (п’ять євро за пралку, сушка безкоштовно) і поперли на Прагу. Ще з австрійського боку місцевість дуже змінилась на гірше. А після перетину кордону стало зрозуміло, що Чехія, це та сама Україна, але в складі Євросоюзу… І це в пятидесяти кілометрах від Відня! Я не хотів їхати до Праги, але дуже хотіла кохана. Я попереджав, що після Відня воно буде ніяким, але вона наполягала! Ну на, що мені, шкода?
Ще до Праги зупинились поїсти, дешево, десь 10 євро на двох, але нічого особливого і так собі. Офіціантка в гумових капцях і таке інше. Ще до приїзду до Праги кохана ввімкнути задню і сказала, що вона в шоці і вже туди не хоче, але зважаючи на те, що шлях до Дрездена лежав саме через Прагу, вирішили зупинитись на декілька годин.
Ну що сказати?
Місто так собі, красиве, але брудне. По мосту не проштовхнутися, град за гроші і в чергу. Двоє вартових були схожі на опудала у формі більшій за них, ще і в чорних окулярах, виглядає смішно і безглуздо. Значно краще виглядав хлопчина в камуфляжі ззаду. Гроші не міняли, тому навіть наклейки на моц не купив.
Одне добре, що моц поставив майже на карловому мосту, не довелося довго шукати парковку, ще і задарма.
Вирішили спати вже за Прагою. Обрали останнє місто перед Німеччиною Устя над Лабем, заїхали, проїхали, знайшли готель, а кохана і питає, скільки ще до Дрездена…
Місце було доволі жахливим і незважаючи на втому, вирішили, що 60 кілометрів, це не відстань.
Кемпінг в Дрездені був за 10 км від центру міста, але тихий, спокійний, чистий. Знов знайшли відчинені ворота, підбіг маленький хлопчик і сказав, що ви ставайте, а вранці прийде адміністрація і заплатите. Власне так і зробили. Це був самий тихий кемпінг з усіх… Хоча, їще в Гаазі, але там було вже не так, та про це пізніше.
Так от, вранці заплатив 32 євро за дві ночі і гайда в місто до галереї!
Вона вразила, дуже велика і цікава.
Місто дуже сподобалося, дуже красиве і гостинне,тільки росіян багато…
Того дня було свято міста, скрізь були намети з їжею і напоями. День був сонячним і жарким. Вирішили повернутись до намету, відпочити і на свято!
Так і зробили. Вдяглись як на тусовку і поперли!
Кохана вшаленіла від різноманіття коктейлів і так трохи накидалась, життя вирувало… Але все змінилося за лічені хвилини. Вдарив дощ, який перетворився на зливу. Втікали в якийсь торгівельний центр, щоб пересидіти,як не дивно, але він був відкритим незважаючи на те, що крамниці були замкнені, працював тільки бар і ресторан.
Сиділи довго, бо дощовики не брали (старий дурень). Дощ трохи вщух і ми рванули додому, трохи змокли, але не критично. Це був перший дощ для намету і він його добре витримав.
Одразу по приїзду дощ перестав, вранці було сонечко. Взяв жетон на сушку, вкинув мокрі речі, висушування на сонці намет і до Лейпцигу.
Лейпціг, це таке совкове місто в Німеччині, принаймні так здалося. В крамниці буди шпроты і ще якісь консерви з етикетками на російській мові, але на вулиці дядечка подарував жетон до візка)
В кемпінгу зупинилися в будиночку, 56 євро, доволі гарно, місто 7 км, поряд парк і озеро. Поїхали до галереї, така собі споруда з скла і бетону, значно біднійша за дрезденську, але теж доволі цікаво.
Місто так собі, на одне відвідання.
Замовив на букінгу готель в Берліні, 65 євро. Погода була погана, тому вирішив не гратися з долею, поспати у нормальных умовах. Готель біля зоопарку, зовсім поруч з метро, гарний. Шкода, що в Берліні були тільки пів для, але я обов'язково повернуся!
Місто дуже цікаве, і живе. Багато нагадувань про минулу війну. Німці відновили майже все, але відмітини від куль видно навіть зараз. Склалося враження, що стріляли по багатьом, щоб подивитися, як б’ються вікна і від какую від мармуру, але це моє особисте враження.
Якийсь ватник стояв перед бундестагом з усіма ватними прапорами, але я не підходив, хоча було, що йому сказати.
Ходили пішки, сам не знаю чому не поїхали моцом. Доходилися до пізнього вечора, сіли на метро, доволі дорого, 2,60 за одну поїздку на кожного. Метро заплутане, нічого майже не зрозуміло, добре, що допоміг… Бомж, сам підійшов, побачивши, що ми дивитись на схему метрополітену, правильно підказав і пішов собі далі перевіряти сміття в кошиках, нічого не просив і взагалі був дуже охайним і ввічливим.
Німці не зовсім мотоциклетна нація. Тобто, склалося враження, що їздять виключно в вихідні, взять їх на причепах до місця покатух, а якщо ні, то стоять в загальному потоці, разом з машинами, а ті, в свою чергу не пропускають. Мені, як італійцю, це було дуже дивно, приблизно так само і в Австрії.
Але в Нідерландах все змінилося, машини розступаються, пропускають завжди. Особливо здивували фуги, зсуваються, щоб пропустити, коли ти сунеш посередині між двома смугами. Враження було таке, що вони думають, що це якась екстренна служба, але помічав таке і з іншими мотоциклістами, мені сподобалося.
Наступного дня був інший прохват у 650 км до Амстердама. Кемпінг знайшли, знайшли місце під намет, 66 євро за 3 ночі. В повіті більше гашу, ніж кисню. Поряд стояв намет німців, років по 18-20,склалося враження, що вони тільки палили і спали, як і більшість молоді. Вранці вбитих в хлам можна було побачити скрізь. Враження від міста трохи дивне, місто красиве, але немає чим дихати, натовп туристів, коротше кажучи, на один день і на один раз. Фіш&чіпс не знайшов, панекукен теж дуже рідкісні, а оселедець бачив тільки в одному місці, все для туристів, тобто гамбургери і таке інше.
Сподобалася райхсмузиум. Бачив район червоних ліхтарів, “дівчата “ страшні, але було пару-трійку гарних. Не заходив, не питав. Морально-етичний бік питання не розглядав. Брали в кемпінгу велосипеди, 44 євро за два на два дні, хоча можна було їздити моцом і не паритися.
Після двох днів в Амстердамі вирушили до Гааги. Їхали внутрішніми дорогами, там всього 80 км, але можна роздивитися Нідерланди з середини, дуже відрізняється від Амстердама, дуже красива країна.
Столиця дуже охайна, бачили тільки один кофішоп, разів три чули, як хтось палить і все! Встигли в королевский музей мистецтв, побачив ще декілька картин Вермеера. Шкода, що не були в берлінській галереї, з нею було б 12 з 34-х існуючих, а так тільки 10,ну то таке.
Погуляли містом. Дуже сподобалася набережна. Вже є скрізь оселедець і Фіш&чіпс. Наїлися, доволі дёшево і смачно, але довго таке їсти неможливо.
Столичний кемпінг коштував 18,50, подарували ручку)
Душ коштує 50 центів і триває 6 хвилин, майже як в Амстердамі, але там було безкоштовно , немає столиків, щоб поїсти. Але дуже чисто і газон для наметів гарний.
Виїхавши з Гааги, заїхали в Делфт, дуже красиве місто, батьківщина Вермеера, були в музеї, звісно, що його картин там нема, але всеж.
Ще трохи і ми в Роттердамі. Наметів дуже мало, туалети… Ну можна користатися, але вибірково і немає паперу.
Місто модерне, великий порт, щось біля 10000 причалів і тягнеться на 30 км за місто. Але особливого враження не склалося, тобто, можна і не їхати.
Після Роттердама був бельгійський Брюгге.
Поїхали вздовж узбережжя, дуже красиво, навіть тюленів бачили.
Дуже красиве місто можна відвідати ще раз. Кемпінг за містом. Реестрація автоматична, як банкомат, платити картою, коштує 22 євро, чисто, але дуже маленький і тому дуже багато людей.
Наступного дня Брюссель. Знайшов кемпінг в центрі міста, але насправді це виявилося чимось на зразок церковного саду, де можна поставити намет, а стоянка взагалі, як на звалищі. Знайшов інший, але за містом, маленький, майже немає людей, 15, 80 за ніч. Туалет так собі, душ нормальный. В місто їздили моцом, місто гарне, але теж на один раз. Єдиний раз на заправці довелося заплатити до того, як заправився, більш такого ніде не зустрічав.
По дорозі до Парижу вирішив заїхати в Реймс, подивитися на кафедральний собор, красивий, але з рештою вони всі майже однакові, принаймні нотр дам де парі майже копія, тільки всередині трохи інакше, але майже не помітно. До Реймса навігатор повів по платні дорозі 7,50,але вже до Парижу такого не було. Дорога мінялася, але середня швидкість була доволі висока.
Окремо хочу сказати, що доволі багато радарів, скрізь, тому треба бути обережним.
На виїзді в Парижі мене жваво об'їхав скутер і я зрозумів, що тут я як риба у воді.
Півтора дні пересувалися виключно мотоциклом, дуже зручно, немає проблем з паркуванням, власне, як і скрізь, де ми були. Ставив на ніч під самісіньким готелем, була мотоциклетна парковка. Багато їздили, пішки, чи громадським транспортом треба було б днів чотири.
Готель маленький, але гарний, майже в самому центрі міста. З вікна було видно ейфелеву вежу. Замовляв на букінгу, дві ночі 135 євро. Це були останні спекотні дні подорожі, наступного дня натягло хмарно, впало пару краплинок і я зупинився, щоб перевдягтись. До Ла Рошелі було майже 550 км. На півдорозі, перед Ле Маном вдарила злива, яка супроводжувала нас до самого кінця. Було моторошно за ніч, бо готель не шукав, розраховував на те, що буде вільний будиночок, але так не сталося. Проте в Ла Рошелі дощ покрапав, але недовго, тому земля була суха і вночі дощу теж не було. Будиночків вільних не було, поставили намет. Знову спав на землі, матрац вже вкрай задовбав , рвався на зварних швах. За ніч 18 євро, туалети не прибирають взагалі, місто так собі, власне, нема чого туди їхати. На додачу закінчився газ і ми лишилися без вечері і сніданку ((( виправили вранці.
Наступного дня заїхали подивитися на форт боярд, відвідувати його не можна, тому подивились у бінокль і поїхали в Бордо. По дорозі зупинилися і наважилися супу, який не вдалося зварити раніше ввечері.
Місто дуже красиве, дуже живе і гостинне, варте того, щоб повернутися до нього ще раз. Купили вина і сиру, бо після пізнього обіду їсти не хотілося зовсім.
Кемпінг за містом, десь 12 км від центру міста зустрів нас написом, що місць немає, але то було тільки для камперів, переночевать, все гаразд, 15 євро.
Попрали вранці білизну і поїхали у Сан Себастьян. Ще не закінчивши складатись, почався дощ, який нас супроводжував до самого місця. Вирішив їхати по автостраді, майже 200 км обійшлися в 20 євро.
На одній заправці зустрів український бусик. Склалося враження, що його склали усім світом, підклеїли скотчем, поставили колеса від бички і відправили в останню путь. Виглядав він дуже жалюгідно і до того ще в нього здох акумулятор і вся громада, що була всередині його штовхала. В Італію приїжджає багато брусів, але вони в дуже гарному стані, але то таке.
Власне, Сан Себастьян зустрічав сонечком. Підіймаючись в гору сперли два яблука, їх там повно. Дорога йшла увесь час в гору, коли раптом відкрився вид на біскальську затоку, вважайте, що на океан.
Що сказати, дуже красиво, але далі ще більше.
В кемпінгу місце було, кемпінг гарний і за 18 євро дали ще два паси до басейну, але хто туди піде, погода собача.
Поставили намет, поїхали в місто. Десь кілометрів за три був розтин доріг, навігатор вів вправо, але я вирішив інакше. Ще метрів через 500 збирали мито, тобто продавали квитки за в'їзд, 2,20 з особи, але воно того варте! Звідти відкривається видовище, від якого завмирає подих. Багато розповідати не буду, не це треба дивитись.
Вниз їхали іншою дорогою, знову шлагбаум, але це виїзд, гроші не беруть. І ось ми в місті. Тільки їм відомі схеми руху по місту, а як на мене, їш робив якійсь божевільний. Довго кружочки, але таки дістались центру, хоча і не потрапили туди, куди хотіли. Зайшли в Макдональдс і почалася злива. Пересилки, погуляли, подивились на серфінгістів, почалась знову.
Вщухла, одяглись, поїхали додому. Все?
Ні! Чоботи не брали, злива вдарила зненацька, шквальна. Ноги намокли в раз!
Навігатор повів до баби зі шлагбаумом. Відчував підляну, але до біса 4,40,скоріше приїхати. Підїзджаю, а бісова баба каже, нічого не знаю, розвертайся, отакої!
Ну шо робити повернувся, доїхав… витратив 8 євро на сушку речей (2 за оду закладку) сидів там до дванадцяти. Взуття так гриміло, що мені було ніяково. Тепер кроси так смердять, що хай бог милує!
Вранці гарна погода, але нас вже не взяти на красиві очі! Одяглись, але погода справді була гарна. Заїхали в Памплону… Шо сказати? Мабуть, коли там гоняють биків воно і цікаво, а так нема чого їхати.
Інша справа Сарагоса, дуже красиве місто, гарний кемпінг з басейном.
Ну і нарешті, Барселона.
Багато писати не буду, навіть взагалі, бо тема заїзджена, але від себе скажу, що другий раз туди не поїду!
Посадив кохану на літак, а сам з мотоциклом на паромі, довелося повернутися трохи раніше запланованого.
Думав переспати десь притулившись, але походив і взяв каюту. Не питайте, скільки віддав, бо то дурні гроші.
От власне і все!
Майже чотири тижні, шість тисяч кілометрів.










Коментарі:

Автор: peredviznik | 07/09/2017 09:53 | Кому: Усім
Поїхав у джеті, чого ніколи не робив раніше і більше не зроблю ніколи, бо він не придатний для подорожей, тільки для пересування по місту, або на досить короткі відстані. Більше за все страждали вуха та потилиця, чого ніколи не траплялося в інтегралі. Ну то таке, пережити можна.

Автор: peredviznik | 07/09/2017 10:04 | Кому: Усім
Щось я зовсім не розумію, чому не вставляються фото

Автор: Yura1974 | 11/09/2017 22:45 | Кому: peredviznik
Красава!

Автор: peredviznik | 12/09/2017 20:16 | Кому: Yura1974
дякую!

Автор: peredviznik | 18/09/2017 20:55 | Кому: Усім
Додам відео
[youtube] https://youtu.be/AQ4sSd9Z-yU [/youtube]

Автор: peredviznik | 18/09/2017 20:59 | Кому: Усім
https://youtu.be/WAgzY4YE5i8

Незареєстровані користувачі не можуть коментувати.


час роботи скрипта: 0.68 секунд

Персональный счетчик статистики WWW.MOTO.KIEV.UA GOBLIN SHOW - ODESSA zaimka.net
  moto.kiev.ua topgun.org.ua rcracing.com.ua